Близниця (Близниці) – вершина Українських Карпат, що знаходиться в Рахівському районі Закарпатської області. Вона є найбільшою вершиною Свидецького хребта. Найближчими населеними пунктами є: смт. Ясіня, с. Кваси.
Близниця складається з двох вершин:
Велика (південна) Близниця – 1883м.
Мала Близниця – 1778м.
З південної та західної сторони вершини мають пологі схили, східні - круто обриваються у бік льодовикової кари із залишками морени і льодовиковими озерами. З півночі Близниця обмежена горою Драгобрат. Близниці як і Свидецький хребет відносяться до природоохоронної території – Карпатського біосферного заповідника. Флора даної місцевості представлена такими реліктовими рослинами, як білотка (едельвейс), котячі лапки карпатські, любочки несправжньокульбабові, дріада восьмипелюсткова, айстра альпійська.
Через ці вершини пролягає багато туристичних маршрутів, тому побачити любителів гірського туризму, як влітку так і взимку, тут не рідкість.
Легенда гори Близниця:
В околицях гори Петрос жила колись сім'я гуцула. Одного дня до них приїхали знайомі зі своїми синами-близнюками. У гуцула була дочка-красуня.
Після цих відвідин дівчина і хлопці часто зустрічалися, гуляли в живописних околицях Петроса. Два брати-близнюки закохалися в дівчину. А були вони такі схожі один на одного, що дівчина кохала обох. Батьки не опиралися можливому весіллю, лише кому віддати перевагу - повинна була вирішити дівчина. Але і їй зробити вибір було важко. Одного разу вона їм сказала, що одружиться з тим, хто принесе їй з гір шовкову косицю — едельвейса.
Пішли брати-близнюки шукати. І зустрілися вони дорогою зі старезним дідусем. Розказали про все старому, а він і каже:
— Беріть ліпше, хто хоче, мій едельвейс, дарма, що трохи засушений.
Та не згодилися хлопці, бо то було б не по правді. Тоді повів їх дід до одної скали, де якраз ріс один едельвейс. І кинулися хлопці до косиці, один з одного боку, другий з другого. Тільки торкнулися едельвейса, як скала зірвалася, і обидва розбилися.
Старенький сповістив їхню кохану дівчину. Вийшла вона на грунь і дуже плакала. Зі сліз її сталося озеро, називають його Орать. А гору відтоді називають Близницею.