Село Бедевля засноване в 1225 р. За останнім переписом кількість населення становить 5423 осіб. Згідно з адміністративно-територіальним поділом обсласті станом на 1996 р. до складу Бедевлянської сільради входять територіальні громади сіл Глиняний, Дубрівка, Руня, крім самої Бедевлі.
Площа — 2,958 (квадратних) км. Густота населення — 1342,46 осіб/км, за своїм географічним становищем село Бедевля відноситься до центральної зони Закарпаття і розміщується у межиріччі Тересви та Тиси, по правому берегу останньої. Неподалік протікають потоки — Глинянський та Монастирський, котрі впадають в Ріку, та Брусний, що з'єднується з Тячивцем, впадаючим у Тису.
Населення – близько 4 000 осіб.
За своїм географічним становищем село Бедевля відноситься до центральної зони Закарпаття і розміщується у межиріччі Тересви та Тиси, по правому берегу останньої. Неподалік протікають потоки – Глинянський та Монастирський, котрі впадають в Ріку, та Брусний, що з'єднується з Тячивцем, впадаючим у Тису. Висота місцевості над рівнем моря становить 240-260 метрів . Особливості природно-географічних умов визначаються гірським рельєфом. Клімат – помірно-континентальний, з вираженою зональністю. Середня січнева температура – 10-12° нижче нуля, липнева - + 18-24°. Коефіцієнт зволоження – вище одиниці. Найбільше опадів – весною у березні та восени в листопаді.Зима, як для передгір'я, настає на Тячівщині в третій декаді листопада і триває до початку березня. Тривалість літнього сезону, в середньому, 130 днів – з першої декади травня до середини вересня. Ґрунти – бурі, гірсько-лісові, щебенисті із слабким гумусовим шаром. Придатної для рільництва землі мало. В середньовіччя місцевість була вкрита пралісами. Тому не випадково місцеве населення вельми працелюбне, адже селянин добре знав, що земля дасть врожай лише після ретельної її обробки та угноєння.
Навколо села є багато урочищ, назви яких пов'язані з певними особливостями їх розташування, природними прикметами, землеволодіннями господарів або історичними подіями. Мова йде про урочища Заріка, Старе Село, Ледяниця, Говди, Ровінь, Ліщани, Дякущина, Горби, Монастир, Верхній Заверб, Цвітниковате. Гірська вершина поблизу села зветься Полонинкою.
Головними природними ресурсами в околицях села Бедевлі є будівельні матеріали – камінь, глина. Для будівництва використовувалось ріння з річища Тиси. Не так вже й далеко розміщуються відомі з часів середньовіччя поклади солотвинської солі. В лісах водяться вовки, лисиці, зайці, кабани, козулі. Чимало різних птахів. Залітають сюди й великі яструби – вороги свійської птиці селян.
Землі, що знаходяться в управлінні сільради використовуються здебільшого для садівництва (1277 га). 615 гектарів земель відведено під окультурені пасовища, 240 – під сінокоси, 380 гектарів складає рілля, переважно сади і городи, адже зернові культури не можуть культивуватись у такій гірсько-кліматичній зоні. Головними заняттями населення Бедевлі є землеробство, передусім садівництво і городництво та розведення худоби. До районного центру Тячева – 7 кілометрів. Транспортна інфраструктура така: через село проходить шосе Ужгород-Ясіня та залізнична колія до Солотвина.
Згідно адміністративно-територіальному поділу обсласті станом на 1996 р. до складу Бедевлянської сільради входять територіальні громади сіл Глиняний, Дубрівка, Руня, крім самої Бедевлі.
<<Тячівський район
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.