Іршава – місто, районний центр, що знаходиться у центральній частині Закарпатської області.
Іршава розташована у передгір'ї Карпат, на обох берегах ріки Іршавка (притоки Боржави), із всіх сторін оточене горами, височинами і лісами.
Населення Іршави складає близько 10 000 осіб.
Через Іршаву протікають річки Іршавка та Синявка.
Легенда про заснування Іршави
Іршава. Центр міста
Історія Іршави
Археологічні розкопки доводять, що ще у VIII-VII ст. до нашої ери в околиці сучасної Іршави, на горі Стремтура існувало добре укріплене поселення-городище, жителі якого виробляли залізо. Пізніше, на цьому місці та сусідній горі Будулів, виникає слов’янське городище Х-ХІ ст. нашої ери.
Перша письмова згадка про Іршаву датована 1341 роком. Іршавою та її околицями володіли феодали Ілошваї, в 1460 році вони отримали на ці землі грамоту від угорського короля. Угорські джерела пов'язують сімейство Ілошваї з київськими князями (за офіційними родоводом, нащадків «руського князя Татомира де Ілошво») і називають їх «русинськими князями». В 1458 р. під час міжусобиць Іршаву було спалено та пограбовано. Від династії Ілошваї і пішла назва Ілошва, яке поступово перейшло в Іршава. Ще одна версія походження назви Іршава - від річки Іржава що протікає через місто (у той час вона була кольору іржі, звідси й назва). Зараз ця річка називається Іршавка.
15-17 століття для Іршави характеризуються частими війнами, селянськими повстаннями, нападами татар та пошестями. Іршава та її жителі не були виключенням. Відомо, що у 1458 році село було розорено і повністю спалене. Аналогічна ситуація повторилася уже в кінці ХVII ст. під час антигабсбурзького повстання Ілони Зріні. Історичні документи свідчать, що в Іршаві тоді залишилося лише декілька сімей.
Після скасування кріпацтва, з другої половини XIX ст., розвиток Іршави дещо прискорився. З середини XIX ст. збереглася проста печатка Іршави. На ній зображено поряд з високим деревом селянина у шапці та характерному одязі русина-українця, який у правій руці тримає три рибини. По боках напис угорською мовою: "Поселення Ілошва".
Перед другою світовою війною Іршава деякий час входила до складу Чехословаччини.
20-30 рр. ХХ ст. в Іршаві було декілька млинів, один з них водяний, кузні, лісопилка, цех з переробки льону, магазини, корчми, ресторан, школи, дитсадок та приватні лікарні.
У роки Другої світової війни на Іршавщині діяв об'єднаний угорсько-український партизанський загін Дюли Уста та Івана Прищепи. Він налічував близько 300 бійців. Іршавчани активно допомагали партизанам. 25 жовтня 1944 року військові частини 4-го Українського фронту визволили Іршаву.
Після возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною, Іршава стала центром однойменного адміністративного округу, а згодом району.
В 1947 році її було віднесено до категорії селищ міського типу.
Іршава. Арка
Цікаві місця в Іршаві:
- Руїни замку Бодулів
Замок Бодулів - один з найменш відомих фортифікаційних укріплень Закарпатської області. Розташований між селом Сільце та містом Іршава, на вершині гори Бодулів. З північного та північно-західного боку підніжжя гори були заболочені, з південно-східного за 200 м від підніжжя протікає річка Іршавка, що впадає в річку Боржаву. Східний та північно-західний схили гори круті, південно-західний — пологий.
Місце розміщення замку — це невелика округла вершина гірського кряжу, який стрімко опускається в долину річки Іршавки. Колись вершина була оточена штучним валом і ровом, залишки яких можна бачити і тепер. Городище займало вигідне географічне розташування, воно дозволяло проглядати навколишню місцевість на кілька кілометрів.
Після проведених розкопок було виявлено, що на горі Бодулів існувало кілька поселень у різні часи. Перший етап заселення гори датований II—III ст. до н.е. В цей період виникає перше поселення без укріплень.
У IX—XI ст. н. е. з'явилися земляні вали та рови. Гора була перетворена в слов'янське городище. Про належність городища до давньослов'янського населення свідчать знахідки давньослов'янської кераміки.
Останній етап заселення гори Бодулів датували XIV—XV ст, однак після чергових розкопок, що відбулися у 2009 році, дослідникам вдалося виявити, що на місті городища в XIII ст. був збудований кам'яний замок. Кам'яна кладка стін здійснювалася на вапняковому розчині, ширина стін була від 2,8 до 3 м.
Контури замку було визначено за залишками кам'яного фундаменту. У плані він квадратним, розміром 32x32 м. З північної і південної сторін замок додатково захищали зведені вздовж стін рови і вали.
Іршавський міст – пам’ятник архітектури 1924 року. Це центральний міст Іршави, що з'єднує береги р. Іршавки у центрі міста, побудований у 1924 р., коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. До цього в місті був тільки дерев'яний міст. Новий іршавський міст став частиною чехословацького проекту з розвитку транспортної інфраструктури Закарпаття. До наших днів він зберігся майже в незмінному вигляді - дві опори з берегів і несуча арка. Через Іршавський міст проходить жвава траса Т-0719.
Дерев’яну церкву згадують у 1797 p., хоч і парохія, і церква були тут набагато давніше. У 1748 р. налічувалося лише кілька десятків католиків, оскільки багато людей перейшло в реформатську віру, а на початок XX ст. – їх кількість росла.
Теперішня церква – ладна мурована базиліка, збудована за о. Петра Дешка на місці попередньої старої дерев’яної церкви, яку в 1797 р. згадували як бідну, криту соломою; такою ж була фара. Будівництво розпочалося у 1802 році.
<<Населені пункти ЗакарпаттяЯкщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Коментарі