УжгородУжгород (угорська назва Унгвар) – місто, розташоване у підніжжі Карпатських гір, на берегах річки Уж, і знаходиться на Заході Закарпатської області.

Ужгород столиця Закарпатської області.

Населення Ужгороду складає близько – 120 тисяч осіб. Ужгород – є найменшим обласним центром в Україні.

В Ужгороді проживає близько 70-ти національностей.

День міста в Ужгороді святкують у перші вихідні жовтня.

Чотири речі з чим асоціюється Ужгород?


Насамперед Ужгород знають завдяки японським вишням. Слово сакура (японська вишня) у більшості українців, в першу чергу, асоціюється з Ужгородом. Саме для того. Щоб побачити масове цвітіння цих дерев, туристи з усіх куточків України та з-за її меж з’їжджаються до Ужгороду щороку у другій половині квітня – перші половині травня. Сакури цвітуть всього двох-трьох тижнів на рік, і відбувається це навесні. Звісно точної дати нема, оскільки все залежить від погоди. Цвітіння сакур – явище особливе, красиве і дуже навіть романтичне.

 

Ще, в Ужгороді знаходиться найдовша в Європі липова алея. Її загальна довжина складає – 2 200 метрів.

Крім цього Ужгород знають по місцевому замку-фортеці, який знаходиться в обласному центрі Закарпаття.

Дедалі популярнішим в Ужгороді стає фестиваль молодого вина, який щорічно проходить в другій половині листопада.

Ужгород Ужгород

У пяти кілометрах від Ужгорода розташований контрольно-пропускний пункт «Ужгород», який зєднує Україну з Словаччиною. До речі, місцеві жителі, в основному купують автомобілі на словацьких, рідше на угорських номерах. Причина простоа і банальна – автомобілі у Європі набагато дешевші, ніж в Україні. Автівок на словацьких номерах в Ужгороді настільки багато, що деколи проїжджаючи через місто здається, що Ти не в Україні, а у Словаччині.

УжгородУжгород

Історія Ужгороду


Ужгород — одне з найдавніших слов'янських міст. Історія міста над Ужем налічує вже понад 1 000 років. Угорський літопис датує підставу Ужгорода 872 роком.

Здавалося б з походженням назви міста все очевидно: місто стоїть на річці Уж, тому й зветься Уж-город. Проте плазун вуж в даному випадку до назви річки ніяк не відноситься: уж – це давньоруське слово ужина – «вузьке місце»(русло річки і справді вузьке та звивисте). Але деякі дослідники вважають, що назва річки Уж – це видозмінена ще старіша назва від тюркського слова «Унг», «онг», «хунг», що в перекладі означає “вода, річка”.

За свою історію місто входило до різних державних утворень. Історичні пам’ятки, виявлені на Радванській, Замковій горі, Горянах, в районі Дравеців та Доманинців свідчать про те, що там знаходилися перші поселення слов’янських племен білих хорватів на території сучасного міста. У Х-поч.ХІ ст. фортеця Ужгород входила у склад Давньоруської держави. Після завоювання угорцями, з середини ХІ ст. по ХІІІ ст., містечко входило до Угорського королівства, пізніше - до складу австрійського королівства Габсбургів. Статус самоуправління місто отримало в 1675 році, коли отримало право на користування печаткою та герб міста. На гербі міста зображено виноградний кущ з гронами, що свідчило про розвинуте виноградарство і виноробство.

 

У XVIXVII століттях Ужгород, який став після битви при Мохачі крайнім східним форпостом Габсбургської Австрії на кордоні з Трансільванією. У 1646 році була проголошена Ужгородська унія, що дала початок греко-католицизму в Закарпатті. Ужгород став ареною протистояння православ'я, католицизму і протестантизму. У цей період місто було втягнуте в релігійну боротьбу між Реформатською Трансільванією та католицькою Австрією.
У цей час Ужгород швидко розвивався в економічному плані. Протягом XVI—XVII ст. в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів: швейний, гончарний, столярний, бондарний та ін.

 

Ужгород XVIII ст. славився своїми ярмарками. Сюди приїжджали купці із Словаччини, Німеччини, Угорщини, Молдови, Польщі, Греції, Росії. У цей час було збудовано цілий ряд винних підвалів і складів у районі Замкової та Дайбовецької гори. Наприкінці XVIII ст. починає відбудовуватися і лівобережна частина міста, де поселялися переважно бідняки.

 

З 1919 року Ужгород став адміністративним центром Підкарпатської Русі, що входила до складу буржуазної Чехословаччини. У цей період місто територіально зростає та змінює своє обличчя, збудовано нові квартали, впорядковуються вулиці. З 1923 року почалися планові роботи по регуляції течії річки Уж у межах міста, побудовано гідроелектростанцію. Серед новобудов виділявся будинок Земської управи (будинок ОДА). На початку 1941 року в місті проживало 35,3 тис. осіб.
З листопада 1938 по жовтень 1944 року місто входило до складу хортистської Угорщини. Після визволення міста Радянською Армією, місто, як обласний центр Закарпатської України, ввійшло до складу Радянської України.

 

В 1990 р. тут почали відроджуватись угорські громадські організації, а в 1991 р. Ужгород один із перших населених пунктів Радянського Союзу, який відмовився виконувати накази Москви. Місто розділене р. Уж на Старе місто (правий берег) та Нове місто(лівий берег), які з’єднують 6 мостів. Сучасний Ужгород приваблює своєю різноплановою архітектурою.

Визначні місця Ужгорода


Ужгородський замокУжгородський замок (фотреця) є найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будовою міста Ужгорода, яка на сьогоднішній день є частиною Закарпатської краєзнавчого музею.

Перші згадки про Ужгородський замок датовані ІХ століттям. На той час замок мав вид дерев'яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Тоді, в кінці IX століття, ця територія була заселена слов'янами, що звали себе русинами. Ужгородський замок був резиденцією князя Лаборця. Є легенди, що підземні ходи замку з'єднують його з іншими замками Закарпаття. У 1312 році Ужгородський замок був подарований братам Дугертам разом з ужгородськими землями.

За час свого існування фортеця зазнавала численних реконструкцій. Свій сучасний вигляд замок отримав наприкінці XVI століття. Із трьох боків фортецю було оточено вирубаним у скелі сухим ровом 15-20 метрів завширшки і 5-10 метрів глибиною, а з північного сходу її захищало круте урвище.

Головною спорудою Ужгородською замку був палац, додатково захищений з південно-східної і північно-східної сторін невисокою стіною з мостом, що був перекинутий через рів і вів до північного палацового в'їзду. На південний захід від палацу стояла замкова церква. До наших днів Ужгородський замок зберіг свою п'ятикутну конфігурацію плану. Він складається з п'яти загострених бастіонів з оборонними стінами.

У палаці нараховується понад 40 приміщень. Найбільший зал замку (рицарський), що міститься на другому поверсі, було перетворено на внутрішню каплицю.

Ужгород СакуриСакури. Щоб побачити цвітіння сакур, не потрібно їхати в Японію. Достатньо приїхати наприкінці квітня в Ужгород. У цей період, в столиці Закарпаття цвітуть сакури. Їх тут не одна, не дві, й не десять. Їх тут справді багато. Є на що подивитися, є чим полюбуватися і насолодитися. Засаджені сакурами ужгородські вулички та алеї, прилеглі до річки Уж, перетворюються у фантастичний райський сад.

Сакури були завезені в Ужгород з Відня у 1923 році. Тоді містом керувала чеська влада, яка одразу почала його активно розбудовувати. Проте, коли діло дійшло до центра міста, виникли певні складності. Справа в тому, що на той час ця місцевість була заболоченою, а тому багато рослин там не приживалося. Тому вирішили завезти та висадити саме сакури, які чудово прижилися у м’якому закарпатському кліматі.

Щороку, наприкінці квітня, в Ужгороді проходить фестиваль «Сакура».

Липова алея. В Ужгороді знаходиться найдовша в Європі липова алея. Її загальна довжина складає – 2 200 метрів. Тягнеться вона вздовж річки Уж по студентській набережні та набережній Незалежності. Липовою алею, як і сакури висадили в Ужгороді чехи у 20-х роках минулого століття, за часів коли Ужгород відносився до складу Чехословацької республіки.

Ужгород Липова алеяУжгород Липова алея

Горянська ротонда. Горянська ротонда Святої Анни – найстаріший храм Ужгороду. Найстаріша її частина датується ХІ століттям. Горянська ротонда знаходиться на одному із семи ужгородських пагорбів. Являє собою невелику церкву круглої форми. Церква цікава не лише своєю формою, а й фресками, які знаходяться всередині.

Горянська ротондаУжгородська дитяча залізниця

Дитяча залізниця. Ужгородська дитяча залізниця побудована в 1947 році, починається від Театральної площі, проходить через Ботанічний сад і закінчується в міському парку. Має дві станції. При будівництві дороги застосовувався шляховий матеріал старовинних вузькоколійок Закарпаття, які використовувались в часи Австро-Угорщини.

KorzoКорзо. Вулиця Корзо, яка розташована в Ужгороді, є торговою вулицею міста. Назва її перекладається як "вулиця для прогулянок". Це найстаріша вулиця Ужгорода, на ній збереглися безліч стародавніх споруд.

Корзо - вулиця пішохідна. Починається вона від набережної Незалежності з Театральної площею і завершується у площі Корятовича практично біля підніжжя замкової гори.

тут немає висоток, всі будинки тільки двох-або триповерхові, багато з яких зберегли ліпні орнаменти і красиве архітектурне оформлення в стилі бароко, конструктивізму і багатьох інших стилів та їх елементів і мотивів. На початку вулиці і по непарній стороні яскраво виражений австро-угорський колорит, відображений в деяких будівлях і чехословацький період.

УжгородФестивалі в Ужгороді . Щорічно в Ужгороді відбуваються наступні фестивалі:

- «Березневі коти». Даний фестиваль відбувається у березні.

- «Сакура-фест». Цей фестиваль відбувається у другій половині квітня.

- «Парад наречених». Цей захід проходить в останню неділю червня.

- День міста Ужгород. Як правило святкується у перші вихідні жовтня.

- Свято молодого вина «Закарпатське Божоле». Фестиваль молодого вина проходить в Ужгороді у листопаді.


Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку zakarpattyachko@gmail.com